Реабілітовані історією… Так тепер називають тих, на чию долю випали тортури та поневіряння, хто свого часу поплатився життям чи здоров’ям за власну думку і позицію.

Десятки втрачених років, розлучення з родинами, скалічені долі. Часто вони були засуджені безпідставно, вироки суду не переглядались і були введені в дію миттєво. Близько 120 тисяч чоловік було знищено радянською владою за ці 2 роки в Україні.

Від початку Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років минає 80 років. Та в пам’яті тих, чиї сім’ї пережили жахи репресій, ці події закарбовані назавжди.

Такими спогадами поділилась відома корюківчанка Зоя Шматок під час тематичного заходу в Корюківському історичному музеї, де зібрались керівники району та міста, представники педагогічних колективів, закладів культури. Родину Зої Степанівни не оминула жорстока політика влади тих років. Її батька було засуджено у 1937 році, 10 років провів під арештом, та навіть після його повернення сім’я довго жила під клеймом «ворогів народу». Розповіла вона й про долю ще одного відомого корюківчанина – Олександра Корнієвського, який через політику влади не став відомим на весь світ майстром по виготовленню бандур. Олександра Самійловича саме за цю справу було засуджено в 1937 році на цілих 25 років.

Науковий співробітник музею Андрій Науменко розповів про етапи терору, про ціленаправлену політику на винищення людей та про земляків, які пройшли шлях репресій. Серед них – Гаврило (Гаврош) Сірий з Прибині, якого було розстріляно в 1914 році, Харитон Славоросов (Семененко) з Домашлина, якого стратили у 1941 році, Іван Лук’яненко з Савинок, якого було заарештовано як «зрадника Батьківщини» та ін..

З метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій голова райдержадміністрації Олексій Мірошниченко, голова районної ради Віктор Чернуха та міський голова Ратан Ахмедов поклали квіти до могил колишніх репресованих Олександра Корнієвського та Степана Назарова.