У 2011 році ухвалено рішення про відзначення на державному рівні пам’яті про жертви Корюківської трагедії 1943 року. Президент України Віктор Янукович підписав Указ від 22 вересня 2011 року № 925 «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії», а Верховна Рада України ухвалила постанову від 21 жовтня 2011 року № 3965-VI «Про вшанування пам'яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни».

Утвердження ідей гуманізму і демократизму, формування історичного мислення на відповідному рівні, передусім для розвитку власних принципів поведінки й системи цінностей, урахування етичного й морального вимірів у процесі формування ставлення до дій, які порушують право на життя, гідність інших людей. Під час проведення уроку, рекомендуємо дотримуватися наступних принципів:

1. Методологія вивчення історичного процесу – це підхід, заснований на засадах врахування різних поглядів, думок і суджень, що мають ґрунтуватися на фактах; існування декількох точок зору.

2. Основним принципом є те, що інформація передусім має підлягати аналізу, щоб виявити її глибинний зміст. Водночас слід мати уявлення про роль джерел інформації, що передбачає критичний аналіз цілей і завдань, громадського призначення, образів, ілюстрацій тощо.

3. Історія має можливості вивчення таких суперечливих тем, як зародження й розвиток нацизму; агресії та жорстокості до людей. Якщо для курсу всесвітньої історії періоду Другої світової війни характерною є тема «Голокост», то в історії України це питання, пов'язані із масовим винищенням людей на території України. У ході вивчення даної теми учні приходять до розуміння, що людство не може допустити повторення найбільш жахливих її епізодів. Вчителям потрібно створити умови для глибокого усвідомлення низки питань моралі:

– Що спонукало людей до тих чи інших дій або вчинків?

– Якою була мотивація тих, хто здійснював насилля (фанатизм, одержимість певними нав'язливими ідеями, конформізм, безвідмовна старанність, покора чи страх)?

– З якими моральними дилемами стикалися ці люди?

– Як би Ви діяли за подібних обставин?

– Чи могли б повторитися подібні трагічні події?

– Що потрібно робити, щоб запобігти повторенню таких трагічних подій?

4. Як свідчить досвід, вказаний підхід до вивчення історії сприяє розвитку навичок посередника, подібних до тих, які потрібні для врегулювання конфліктів ненасильницькими методами. У таких випадках учні можуть реальніше відчути, що означає бути втягненим у конфлікт. Для цього вивчення матеріалу відбувається поетапно:

А. Аналіз і критичний погляд на події. Постановка питань: „Що відбулося?”, „Чому такі жертви?”. Ці питання дають змогу краще зрозуміти проблему та повніше оцінити ситуацію, аналізуючи причини конфлікту й зберігаючи можливість зміни думки та появи нових свідчень або знаходячи помилки, елементи пропаганди тощо; у цьому випадку найважливішим є, по-перше, такий підбір фактів, за якого кожний зміг би погодитися з визначенням проблеми; по-друге, відокремлення почуттів й оціночних суджень від фактів;

Б. Співпереживання. Можна поставити питання: „Які почуття викликає у мене й інших ця тема?” Це дає змогу врахувати іншу точку зору, узяти до уваги думку представників іншої статі, національності, культури тих людей, чий досвід й спосіб життя відрізняється від вашого. Якщо ми прагнемо сформувати уміння знаходити вихід з конфлікту, то слід направляти учнів на те, щоб у своїх відповідях вони вживали форму першої особи й не проголошували звинувачень як таких, що не сприяють ухваленню узгоджених рішень.

Саме такий підхід передбачає розвиток в учнів самосвідомості й поваги до демократичних принципів з урахуванням нових підходів й цілого спектру поглядів, що важливо для розбудови української правової державності й дотримання засад міжнародного права, які офіційно визнані нашою державою і складають основу законодавства.

Безумовно у всіх навчальних ситуаціях варто використовувати широкі можливості, які сьогодні надає для вивчення теми Інтернет. Упродовж останніх років у Всесвітній мережі витворився потужний інформаційний ресурс - на запит з елементарним набором ключових слів (Famine, Genocide, Ukraine) пошукові сервери надають інформацію про наявність понад 18 тис. веб-сторінок. Серед них - спеціальні веб-сайти з офіційних установ, громадських організацій, меморіальних об'єднань; тематичні розділи, присвячені цій проблемі на інших сайтах; численні повнотекстові публікації документів, офіційних матеріалів, досліджень, оглядів джерел; прес-релізів, заяв, звернень; документальних і мистецьких Інтернет-виставок; сотні тематичних публікацій на інформаційних сайтах з історії України, всесвітньої історії новітнього часу або історії комунізму; спеціальні розділи електронних туристичних довідників про Україну; відомості з електронних каталогів бібліотек, інших бібліографічних довідників тощо.

Крім використання можливостей діючих навчальних програм та навчального процесу можна рекомендувати вчителям проведення таких заходів, які вже виправдали себе в останні роки проведення уроків пам'яті, лекцій, бесід присвячених трагічним подіям березня 1943 р. у м. Корюківці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 р. № 235 «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» у навчальних закладах України передбачено проведення уроків пам’яті, виховних годин, засідань за круглими столами з метою вшанування пам’яті жертв трагічних подій березня 1943 року в м. Корюківці.

Рекомендуємо розпочати роботу з оформлення тематичних виставок художніх творів, історичних документів, експозицій архівних фотодокументів у бібліотеках, музеях навчальних закладів; підготувати учнів-екскурсоводів для ознайомлення школярів з історичними подіями періоду фашистської окупації України; організувати огляд-презентації учнівських творів, рефератів, пошукових робіт, присвячених визволенню України від фашистських загарбників.

Протягом лютого-березня 2013 року пропонуємо провести:

виховні години: «Корюківська трагедія – національна трагедія», «Наш край у роки Великої Вітчизняної війни», «Оборона та визволення України: скрижалі пам’яті»;

бесіди: «І пам’ятає світ врятований», «Велика Вітчизняна війна у спогадах її учасників»;

зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, години спілкування «Так воювали наші діди», «Їх подвиг бережуть віки»;

конференції, засідання за круглим столом: «На суворих шляхах війни», «Сторінками народного подвигу», «Партизанський рух у період фашистської окупації Украни», «Військово-стратегічні операції по визволенню України та їх історичне значення».

Доречно 1-2 березня 2013 року організувати почесні варти біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, покладання квітів до пам’ятників, монументів бойової слави.